Translation & Interpreting Services, Localization, Desktop Publishing in Russian, Belarusian, English

Belarusian (Belarussian, Byelorussian) to Russian sample translation by Andrei Sedliarou, Certified Russian, Belarusian, English Translator & Interpreter, Desktop Publisher:

Belarusian (source)

Шэварднадзэ даехаў да канечнага прыпынку ў сваёй няпростай кар’еры. Калі ў 1992 годзе ён вярнуўся ў Тбілісі, то стаў кіраўніком краіны, разламанай на тры часткі ў выніку грамадзянскай вайны, краіны, якая атрымала незалежнасць, але над межамі якой навісала некантралюемая Расія.

Абхазія ніколі не пачала б аддзяленне (якое яна з поспехам закончыла), калі б ёй не дапамаглі, не падштурхоўвалі расійскія ваенныя, якія дзейнічалі незалежна і супраць волі Крамля, дзе сядзеў Барыс Ельцын. Шэварднадзэ не ўдалося здзейсніць свае намеры, бо ён не атрымаў падтрымкі ад Масквы. Ва ўмовах гэтай адчуджанасці актыўна дзейнічалі сілы (галоўным чынам з ваенных колаў), якія імкнуліся паступова аднавіць гэты ўчастак Савецкага Саюза нават коштам падзелу краіны на дробныя феоды. Што і адбылося.

У Шэварднадзэ не было іншага выбару, як звярнуць увагу на сапраўдных спонсараў развалу СССР – Злучаныя Штаты. У Вашынгтоне ён знайшоў уважлівых слухачоў. Там ужо распрацоўвалі новую еўраазіяцкую палітыку, асабліва ўлічваючы патокі нафты Каспійскага мора, якія праглядваліся ў перспектыве. Як даставіць гэтыя мільярды барэляў нафты заходнім спажыўцам? Як зрабіць так, каб новая Расія не наклала на іх сваю руку, не стала наноў граць стратэгічную ролю ў рэгіёне?

У 1994 годзе Ельцын развязаў вайну ў Чачні. Лепшую магчымасць цяжка было прыдумаць. Пакуль ідзе вайна ў Чачні, усе ідэі аб пракладцы на Паўночным Каўказе новых нафтаправодаў ці аб развіцці існуючых застаюцца нерэальнымі. І адначасна трэба было распрацоўваць новыя нафтавыя праекты, што было таксама выгадна са стратэгічнага пункту гледзішча.

Грузія станавілася адным з безальтэрнатыўных шляхоў да нафтаправоду. У 1999 годзе, у апошні год уладарання, Ельцыну давялося ў полнай меры зведаць абразу і нават кпіны, калі ён быў вымушаны бяссільна паглядаць на радаснага Клінтана, які падпісаў з турэцкім лідэрам пагадненне аб будаўніцтве нафтаправода, які ад Баку павінен быў дайсці да Сейхана, на беразе Міжземнага мора, праз Турцыю. Гэтым тлумачыцца і паток даляраў, якія Вашынгтон ціха, але паспяхова выдзяляў на падтрымку Шэварднадзэ. Аднак Клінтан, а пасля Буш маглі толькі падтрымліваць пяцімільённую краіну, але не маглі прымусіць яе расці, аздаравіць яе эканоміку. Нават уступленне ў НАТО, якое фактычна ўжо адбылося, не выратавала б сітуацыю. Шэварднадзэ неаднойчы дамагаўся гэтага дабіцца, хоць бы фармальна, аднак яго заклікі не былі пачутыя. Уступленне ў НАТО Грузіі выклікала б пратэсты ў Крамлі, а ў той час ніхто не хацеў распаляць новыя канфлікты. Гэтак Шэварднадзэ апынуўся на сярэдзіне броду. Летась справа ледзь не дайшла да ваеннага сутыкнення з Расіяй з-за існавання калідора, які Грузія трымала адкрытым у тыле чачэнскіх баевікоў у Панкіскай цясніне. Два гады таму Злучаныя Штаты, у самы напал афганскай вайны, накіравалі на тэрыторыю Грузіі свой першы ваенны кантынгент. Афіцыйна – для навучання грузінскай арміі і паліцыі і для таго, каб дапамагчы ім кантраляваць горныя сцежкі, па якіх ходзяць антырасійскія ісламскія баевікі. Неафіцыйна – для падтрымкі прэзідэнта, пад якім хісталася крэсла.

Russian (target)

Шеварднадзе доехал до конечной остановки в своей непростой карьере. Когда в 1992 году он вернулся в Тбилиси, то стал главой страны, расколовшейся на три части в результате гражданской войны, страны, получившей независимость, но над границами которой нависала неконтролируемая Россия.

Абхазия никогда бы не начала отделение (которое она с успехом завершила), если бы ей не помогли, не подтолкнули российские военные, действовавшие независимо и против воли Кремля, где сидел Борис Ельцин. Шеварднадзе не удалось осуществить свои намерения, так как он не получил поддержки от Москвы. В условиях этой отчужденности активно действовали силы (главным образом из военных кругов), которые стремились к тому, чтобы постепенно обновить этот участок Советского Союза даже ценой раздела страны на мелкие феоды. Что и произошло.

У Шеварднадзе не было другого выбора, кроме как обратить внимание на истинного спонсора развала СССР – Соединенные Штаты. В Вашингтоне он нашел внимательных слушателей. Там уже разрабатывали новую евроазиатскую политику, особое внимание обращая на потоки нефти Каспийского моря, которые просматривались в перспективе. Как доставить эти миллиарды баррелей нефти западным потребителям? Как сделать так, чтобы новая Россия не наложила на них свою руку и вновь не стала играть стратегическую роль в регионе?

В 1994 году Ельцин развязал войну в Чечне. Лучшую возможность трудно было придумать. Пока идет война в Чечне, все идеи о прокладке на Северном Кавказе новых нефтепроводов или о развитии существующих остаются нереальными. И одновременно нужно было разрабатывать новые нефтяные проекты, что также было выгодно со стратегической точки зрения.

Грузия становилась одним из безальтернативных путей к нефтепроводу. В 1999 году, в свой последний год у власти, Ельцину пришлось в полной мере испытать оскорбления и даже насмешки, когда он был вынужден бессильно смотреть на радостного Клинтона, который подписал с турецким лидером соглашение о строительстве нефтепровода, который должен был пройти от Баку до Сейхана, на берегу Средиземного моря, через Турцию. Этим и объясняется поток долларов, которые Вашингтон тихо, но успешно выделял на поддержку Шеварднадзе. Однако Клинтон, а затем Буш могли только поддерживать пятимиллионную страну, но не могли заставить ее расти, оздоровить ее экономику. Даже вступление в НАТО, которое фактически произошло, не спасло бы положение. Шеварднадзе неоднократно пытался этого добиться, хотя бы формально, однако его призывы не были услышаны. Вступление Грузии в НАТО вызвало бы протесты Кремля, а в то время никто не хотел разжигать новые конфликты. Так Шеварднадзе оказался на середине брода. В прошлом году дело чуть не дошло до военного столкновения с Россией из-за существования коридора, который Грузия держала открытым в тылу чеченских боевиков в Панкисском ущелье. Два года тому назад Соединенные штаты, в самый разгар афганской войны, направили на территорию Грузии свой первый военный контингент. Официально – для обучения грузинской армии и полиции и для того, чтобы помочь им контролировать горные тропы, по которым ходят антироссийские исламские боевики. Неофициально – для поддержки президента, под которым пошатывалось кресло.

* Please note that although Belarusian is the correct spelling of the language name, other versions, such as Belarussian or Byelorussian are also used very often.


© 2000-2006 Andrei Sedliarou, Bangkok, Thailand   Telephone  +66 89 076 6734   E-mail 

RATING ALL.BY Rambler's Top100
Home Rambler's Top100In English По-русски Па-беларуску
Contact Bel > Rus Sample
Services
Translation Services
Notarized Translations
Interpreting Services
Localization
Desktop Publishing
Quality Assurance
Translation
Editing
Proofreading
Final Review
Pricing
Discounts
Payment Options
Free Quote
Andrei Sedliarou
Resume
References
Sample Translations
Pictures
Miscellaneous
Contact
Questions & Answers
Our Partners and Friends
Job Opportunities
Site Map

Other language combinations:

English to Russian
Russian to English
English to Belarusian
Belarusian to English
Russian to Belarusian